О разделе имущества супругов при разводе (ukr)

Поділ майна подружжя при розлученні зазвичай є дуже болісним явищем. Адже дуже часто колишнє подружжя перетворюється на злісних ворогів, а як наслідок цього між ними розпочинається справжня війна, головним в якій є відірвати найбільший шмат майна, придбаного у шлюбі.

Верховний суд України неодноразово висловлював правові позиції стосовно спорів про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Так, як роз’яснено у пп. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч.4 ст.65 СК України).
Відповідно до ст. 57 СК України суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте нею, ним за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
Таким чином, не є дивним та ситуація коли один з колишнього подружжя подає позов про поділ спільного сумісного майна подружжя, а інший в свою чергу подає зустрічний позов про визнання цього ж майна особистою приватною власністю.
Однак, в даній ситуації можна вирішити спір лише ґрунтуючись на належних доказах, які будуть підтверджувати час та джерело походження грошових коштів, за які і було придбане дане майно.